Освітня платформа нового покоління nestor 4.0

Метою даного курсу є спроба розібратися у взаємодії Церкви і медіа, вказати шляхи налагодження зв’язків. У лекціях аналізується, зокрема, образ церкви у мас-медіа, а також розповідається про особливості та співпрацю із журналістами церковних служб.

Проблеми, які охоплює курс, максимально наближені до реалій, практичних потреб та сучасних вітчизняних тенденцій. Тому він буде корисний для церковних прес-служб та журналістів, а також усім, хто цікавиться питаннями взаємодії Церкви і мас-медіа й бажає краще зрозуміти їх українські особливості.

За основу теоретичної частини взято матеріали Джона Аллена, ватиканського експерта, журналіста, який є одним із фахівців світового рівня в католицькій публіцистиці.

Курс охоплює наступні теми:

1. Побудова репутації організації. Теорія і практика.
   
2. Зв’язки з громадськістю (PR, комунікації) в Церкві. Організація роботи прес-служби. 
   
3. Стратегія комунікації: Схема комунікації: Аудиторія - канал - речник повідомлення. 
   
4. Взаємодія Церкви і ЗМІ: як бути цікавим одне одному. Інформаційний привід. Прес-документи (прес-релізи, інтерв`ю, тощо)
   
5. Комунікація Церква-держава, Церква-партнери, Церва-донори.
   
6. Організація медіа-заходів (прес-конференції, прес-тури тощо).
   
7. Церква он-лайн: Social Media Marketing на службі церковної комунікації.
   
8. Інформаційна кампанія крок за кроком: від планування до реалізації і постмоніторинга.
   
9. Управління репутацією. Антикризовий PR
   

Цей курс про те, що давно широко обговорюється у всьому світі, але про що поки мало говорять в Україні, – про Церкву в публічному просторі.

Чому між світом і Україною виник такий дисбаланс? У більшій частині світу, де Церкву ніколи не вигонювали з публічного простору, складні трансформації цього простору весь час змушували Церкву якось їх усвідомити й реалізувати свою місію, приймаючи ці трансформації до уваги. Традиційний народ Божий в сучасних умовах став також суб’єктом і об’єктом складно-структурованого громадянського суспільства, активним учасником демократичних процесів. Інакше кажучи, разом зі своєю церковною суб’єктністю він набув суб’єктності громадсько-політичної. Власне гармонізацією цих двох суб’єктностей займається найбільш молода та водночас найбільш динамічно зростаюча богословська дисципліна публічної теології.

Україні ж, де впродовж десятиліть радянського панування Церкву було штучно витіснено з суспільно-політичного простору і де сам цей простір довгий час був рудиментарний і імітаційний, публічної теології не могло бути за визначенням. Вона народжується лише зараз, коли внаслідок революцій 2004 і 2014 років в Україні почало активно формуватися відповідальне громадянське суспільство. Церква поступово сприймає його як свого партнера – на додаток до традиційного партнера в особі держави. Церква також намагається переосмислити себе в нових суспільно-політичних координатах. Це й надає імпульс українській публічній теології, яку варто було б більш точно визначати як публічну еклезіологію, адже присутність релігії в публічній площі (в деяких західних країнах досить аморфна) в Україні має традиційну форму церковності.

І українське суспільство, і українські церкви можуть отримати велику користь від знахідок в галузі публічної еклезіології. Суспільству це дає можливість краще збагнути Церкву – трохи містичного і не цілком зрозумілого партнера, який перебував разом з активними громадянами на Майдані, сприяв волонтерському руху та допомагав армії і добровольцям під час випробування війною. Церкві це дає нагоду більш дієво реалізовувати свою місію в нових суспільно-політичних умовах – не заплющуючи на них очі, а вглядаючись в них і, з одного боку, намагаючись розпізнати в них засади євангельської моралі, а, з іншого – даючи їм критичну оцінку з погляду тієї самої моралі.

Курс “Публічна Еклезіологія” розрахований на 8 лекцій, кожна з яких тривалістю в межах від 1 год до 1.30 год. Кожна тема лекції поділена на 3-4 частини (підтеми лекції). Лекції можна переглядати послідовно, обираючи тему за темою, або вибірково, обираючи необхідні і цікаві вам теми. Після кожної лекції, а також після всього курсу вас очікують тести на оцінку (8 контрольних тестів до лекцій і 1 підсумковий тест до всього курсу). Тести після частин лекції не оцінюються.

1. тест до частини лекції — без оцінки прогресу
2. контрольний тест до лекцій — максимум 5% за кожен контрольний тест - разом 40% (обмеження проходження тесту - до двох спроб)
3. підсумковий тест до курсу — максимум 30% (обмеження проходження тесту - до двох спроб)
4. перегляд усіх відеолекцій — 30%.

Для того, щоб отримати сертифікат за результатами цього курсу вам необхідно набрати не менше 60% зі 100 можливих.

Бажаємо Успіхів!

Сучасна сім'я – між сакральним та профанним 

1. Сакральність шлюбу та родини.
2. Десакралізаці та дегуманізації сім’ї: між свободою та технологіями.
   

Старозавітні уявлення про шлюб та родину 

1.  Створення людини та встановлення шлюбу.
   
2.  Шлюбні стратегії в Старому заповіті.
   
3.  Сексуальні норми, девіації та ритуали в Старому завіті.
   

Шлюб та родина в Новому Заповіті 

1.  Містика та реальність Нового Заповіту.
   
2.  Повсякденне життя евреїв часів Ісуса.

Церковні традиції та практики 

1.  Дохристиянське уявлення про сім’ю (Стародавній Рим та Греція).
   
2.  Романтичне кохання - від міфу до сучасних практик.

Курс присвячено раннім християнським концепціям людини та їх впливу на сучасну філософію. Завдання курсу - порівняти підходи різних патристичних шкіл усього християнського світу, звертаючи увагу на їх конкуренцію та взаємодію. За основу розгляду взято провідні антропологічні метафори різних шкіл, що виражають специфіку їх розуміння людини. 

1. Патристична антропологія у метафорах
   
2. Людина в спільноті очима Римсько-Медіоланської школи
   
3. Апофатична антропологія Александрійської школи
   
4. Біблійне бачення людини у Едесько-Нізібінській школі
   
5. «Містично-матеріалістична» антропологія Антіохійської школи
   
6. Натурфілософська антропологія Каппадокійської школи
   
7. Людина у ранній візантійській та латинській схоластиці 
   
8. Відлуння патристичної антропології у сучасній та постсучасній філософії
   

Метою курсу “Церква і Нація” є спроба розібратись в загальних теоретичних та практичних проблемах співвідношення національного та вселенського у Церкві, особливо в контексті церковно-національних питань сучасної України та пошук шляхів формування сучасного богослов’я нації.

Проблеми, які охоплює цей курс, розглядатимуться в контексті такого сучасного богословського напрямку, як публічне богослов’я.

Під богословським кутом ми розглянемо питання націоналізму, національної церкви та розберемось, який націоналізм може знайти підтримку християнського богослов’я.

Курс охоплює наступні теми:

• Церква і Нація. Введення в проблематику;
• Національне питання в Біблії;
  
• Церковно-державні стосунки в контексті національного питання;
  
• Богослов’я націоналізму;
  
• Особливості богосприйняття народів;
  
• Церква і Націю в історії України;
  
• Богослов’я нації українських церковних та суспільно-політичних діячів;
  
• Сучасне богослов’я нації.
  

Обсяг курсу — 8 лекцій, кожна я яких складається з кільком частин, тривалістю від 13 до 20 хвилин.